“Історія електромобільності” частина II – XX століття

На початку XX століття в Сполучених Штатах Америки 38% всіх автомобілів працювали від електромоторів, ще 40% авто їздили на паровій тязі, і лише 22% транспортних засобів були обладнані двигунами внутрішнього згоряння, але вони працювали не на бензині або дизелі, як зараз, а на чистому спирті або газоподібному водні

Схожа ситуація була і в Європі. У 1901 році трохи більше третини всіх автомобілів їздили на електротязі. Навіть на території України, а саме в Одесі, ще в 1895 році в газеті “Одесские новости” писали про перший електричний екіпаж

Були й інженери-конструктори ентузіасти електромобільності, такі як Іполіт Романов з Одеси (на титульному фото), який створив декілька прототипів, в тому числі омнібус, але налагодити серійне виробництво йому не вдалось

У 1900 році на американський ринок вийшла компанія Woods, яка представила свій перший електромобіль під назвою Electric Buggy на автосалоні в Чикаго. Двомісний екіпаж вийшов дуже компактним, особливо за мірками транспортних засобів того часу

Через п’ять років вона ж представила розкішну електрокарету Woods Victoria з парою електродвигунів по 2,5 кінських сил кожен, які розганяли машину до 30 км/год. Можна сказати, що саме Woods Victoria, а не Tesla Model S, став першим електрокаром класу Premium

Була й третя “електричка” від Woods. Правда, автомобіль був не чистим електрокаром, а гібридом. Випустили його в 1917 році і назвали Dual Power. Він розганявся до 24 км/год на електромоторі, після цього запускався бензиновий ДВЗ на 27 “конячок”. Максимальна швидкість гібрида Woods становила 56 км/год

Безперечним лідером ринку електромобілів була компанія Anderson Electric Car Company з Детройта, яка в 1907 році запустила серійне виробництво електрокарів марки Detroit Electric. Перша модель електрокара з Детройта мала непоганий на той час запас ходу. Офіційно заявлені цифри – 65 кілометрів на одному заряді батарей. Максимальна швидкість першого Detroit Electric – 32 км/год, що на той момент було достатнім для комфортного пересування по місту

Detroit Electric був обладнаний 6-ти ступінчастою коробкою передач. На першій передачі швидкість складала 6,44 км/год, на другій – вдвічі більше, і так далі. В результаті на п’ятій передачі автомобіль досягав пікових 32 км/год. Шоста передача була реверсивною

Випуск електрокарів Detroit Electric почався в 1907 і припинився аж в 1939 році. А в 2008 році торгова марка повернулася на ринок та досі в строю

А компанія Anderson Electric Car Co. прославилася кількістю проданих автомобілів – до 1913 року компанія щорічно продавала по кілька тисяч машин. Найбільш урожайним виявився 1914 рік, в якому з конвеєра зійшло більше 4,5 тисячі Detroit Electric. За весь період з 1907 до 1939 рік Anderson Electric Car Company продала понад 13 тисяч електрокарів

До речі, саме Anderson Electric Car Co. однією з перших в світі почала друкувати інформаційні буклети та листівки з рекламою своїх автомобілів

Спочатку електромобілі марки Detroit Electric оснащували свинцево-кислотними акумуляторами Планте-Фора. У 1911 році з’явилися електромобілі з залізо-нікелевими батареями Едісона. Цей тип батарей коштував на 600 доларів дорожче свинцево-кислотних аналогів, але завдяки залізо-нікелевим акумуляторам виробники Detroit Electric істотно збільшили запас ходу електромобілів. Під час одного з випробувань електрокар проїхав 340 кілометрів на одному заряді батарей. А середня дальність подорожі складала 130 кілометрів без підзарядки

Однак недоліків батареї Едісона теж вистачало: довга зарядка та швидка розрядка під час морозів. Не кажучи про ціну, яка була в півтора рази вищою. Тому, після 1916 року всі електромобілі Detroit Electric випускали тільки зі свинцево-кислотними батареями

На початку ХХ століття електрокари і бензинові автомобілі мали схожі споживчі якості. Але на тлі постійно зростаючих темпів випуску і регулярної модернізації автомобілів з ДВЗ, навіть такі гіганти електромобілебудування, як Anderson Electric Car Company, збанкрутували

Спочатку Detroit Electric, через істотне падіння кількості замовлень, в кілька разів скоротила обсяги випуску електрокарів. І темпи виробництва скорочувалися щорічно. У 1929 році під час великої депресії керівництво взагалі оголосило компанію банкрутом. В цьому ж році помер глава компанії Вільям С. Андерсон

У 1930 році компанію з усім виробництвом викупив місцевий підприємець Альфред О. Дунк, який намагався продовжити справу Андерсона. Однак новий керівник не досяг бажаного. У період з 1930 по 1939 роки компанія під замовлення випустила не більш 100 електромобілів. У 1939 року лідер індустрії електромобілебудування офіційно припинив своє існування

Цікаві факти про Anderson Electric Car Co:

• в основі першого прототипу були деталі електросилової установки фірми Elwell-Parker – лідера американського ринку з випуску електричних локомотивів;
• в момент створення в 1884 році компанія називалася Anderson Carriage Co. А вже в 1911 році фірму перейменували на Anderson Electric Car Co;
• спочатку фірма перебувала в Порт Гурон і тільки через кілька років переїхала в Детройт, який незабаром став американською автомобільною Меккою;
• спочатку компанія випускала кінні екіпажі і двомісні коляски. Ідея збирати автомобілі на електротязі прийшла в голову власнику компанії – Вільяму Андерсону;
• в список іменитих власників електрокарів марки Detroit Electric входили засновник General Electric Томас Едісон, перший в історії доларовий мільярдер Джон Рокфеллер і навіть 34-й президент США Дуайт Девід Ейзенхауер. Але найцікавішим шанувальником електромобілів з Детройта є Клара Форд, дружина того самого Генрі Форда, який і “вбив” всю індустрію електромобілів першої половини XX століття;
• насправді компанія повністю не зникла. У 2008 році, через майже 70 років з моменту останньої згадки, компанії ZAP (США) і Youngman (Китай) спільними зусиллями відродили бренд Detroit Electric. А вже в 2013 році світ побачив оновлений спортивний електромобіль Detroit Electric SP: 01

Звичайно, існували й інші виробники електромобілів. Наприклад, компанія Baker, Rauch & Lang (Клівленд), яка в 1900 році почала масове виробництво електрокарів і до 1916 року була головним і, по суті, єдиним гідним конкурентом детройтців

Іншим конкурентом і, одночасно, партнером Anderson Electric Car Co., була компанія Томаса Едісона – General Electric. Едісон заснував компанію ще в 1878 році, але взявся за електромобілі тільки на початку XX століття. General Electric випускала електромобілі серійно з 1910 по 1924 рік. Однак, як і Baker, Rauch & Lang, компанія Едісона серйозних успіхів в цій сфері не досягла

Ну а найцікавішим і, при цьому, неуспішним виробником електромобілів, по праву можна вважати компанію Ford. Уявіть собі – навіть такий затятий прихильник бензинових авто, як Генрі Форд, теж замислювався над випуском власного електромобіля. І вгадайте, хто йому в цьому допомагав? Звичайно, всюдисущий Томас Едісон, який паралельно з цим працював над власними електромобілями і постачав своїми залізо-нікелевими акумуляторами конкурентів Ford – компанію Anderson Electric Car Company (який підприємливий)

Просто Генрі Форд і Томас Едісон були гарними друзями і ставилися один до одного з великою повагою. Одного разу їм прийшла ідея поставити електропривід з акумуляторами Едісона на Ford Model T. Проект схвалили обидва винахідника, на який в цілому пішло 3 роки (1912-1914 рр.), але ідея так і не була реалізована. У 1914 році Форд запустив масове виробництво Ford Model T і проект Едісон-Форд так і залишився лише проектом

Ось ще кілька компаній, які випускали електромобілі в першій половині XX століття:

• Columbia – виробник з Хартфорда. З 1899 по 1910 рік компанія представила близько 30 електрокарів різного призначення – від таксі до електробусів;
• Studebaker – компанія з Саут-Бенд, яка з 1902 по 1912 року випустила біля трьохсот електрокарів;
• Babcock Electric Carriage Company – виробник з Баффало. З 1906 по 1912 рік компанія випустила близько 400 електромобілів 9-ти різних моделей;
• Bailey Electric – компанія з Еймсбурі, яка за період з 1901 по 1915 рік випустила до десятка моделей електромобілів, більшість з яких були обладнані відкидним дахом

Як бачимо, жоден виробник електромобілів першої половини XX століття навіть близько не наблизився до обсягів виробництва компанії Anderson Electric Car Co. з Детройту Сполучені Штати Америки стали центром індустрії електромобілебудування в першій половині XX століття. Країни Європи і Азії такими масштабами похвалитися не могли. В більшості випадків в світ виходили електрокари, тираж яких не перевищував кілька десятків автомобілів