Через зростання попиту на електромобілі дефіцит літію може початися вже у 2028 році

Світ може зіткнутися з нестачею літію вже наприкінці десятиліття. Згідно з новим прогнозом аналітичної компанії Wood Mackenzie, до 2050 року глобальний попит на цей метал здатен перевищити 13 мільйонів тонн — за умови швидкого переходу на чисту енергетику. Висновок дослідників доволі невтішний: без масштабних інвестицій у нові родовища та переробку ринок може відчути дефіцит уже з 2028 року

«Ринок літію рухається до дефіциту значно швидше, ніж очікує багато учасників галузі», — зазначає директор досліджень Wood Mackenzie Аллан Педерсен. За його словами, у сценаріях активної боротьби зі зміною клімату нестача може з’явитися вже у 2028 році, тож галузі необхідно діяти негайно, поки уряди різних країн поступово впроваджують політику досягнення нульових викидів

Аналітики змоделювали чотири можливі сценарії розвитку енергетичного переходу

До 2050 року світовий попит на літій може коливатися від 5,6 мільйона тонн у разі повільного переходу до 13,2 мільйона тонн у сценарії досягнення кліматичної нейтральності

Залежно від темпів електрифікації транспорту ситуація з постачанням виглядатиме по-різному. Ринок залишатиметься відносно збалансованим приблизно до 2037 року, після чого почне формуватися дефіцит

Наявні проєкти поки здатні задовольняти попит, однак у середині 2030-х років пропозиція почне відставати від потреб ринку. Нестача може з’явитися приблизно у 2029 році, а до середини століття знадобиться додатково близько 6,7 мільйона тонн літію

Головним джерелом попиту залишаються електромобілі 

За різними сценаріями вони формуватимуть від 72% до 80% світового споживання літію. Якщо країни реалізують нинішні кліматичні зобов’язання, то вже до 2040 року приблизно три чверті всіх проданих автомобілів у світі будуть електричними. У сценарії повної відмови від викопного палива ця частка може зрости до 95%

До середини століття акумуляторні батареї — незалежно від сфери застосування — забезпечуватимуть від 96% до 98% загального попиту на літій

Втім, електромобілі — не єдина причина зростання споживання. Важливу роль відіграють системи накопичення енергії. У міру того як сонячні та вітрові електростанції займають дедалі більшу частку виробництва електроенергії, енергосистемам потрібні великі батарейні сховища для балансування мережі. За прогнозами Wood Mackenzie, попит у цьому сегменті зростатиме на 6–7% щороку

Переробка допоможе, але не одразу 

У майбутньому переробка акумуляторів відіграватиме дедалі важливішу роль, однак вона не здатна швидко вирішити проблему можливого дефіциту

Очікується, що обсяг переробленого літію зростатиме на 13–16% щороку. Відчутні обсяги з’являться лише у 2040-х роках — саме тоді значна частина сучасних батарей електромобілів почне завершувати свій життєвий цикл

До 2050 року переробка може забезпечувати від 2,3 до 2,7 мільйона тонн літію, але навіть цього буде недостатньо, щоб повністю перекрити потреби ринку

За сценарієм виконання кліматичних зобов’язань дефіцит до середини століття становитиме приблизно 6,7 мільйона тонн. У сценарії досягнення нульових викидів він може зрости до 8,5 мільйона тонн

Інвестиції на сотні мільярдів доларів 

Щоб ліквідувати цей розрив між попитом і пропозицією, знадобляться величезні інвестиції. За оцінками Wood Mackenzie, загальні вкладення можуть становити від приблизно 104 мільярдів доларів у сценарії повільного переходу до 276 мільярдів доларів у разі глобального переходу до кліматичної нейтральності

Базовий сценарій передбачає інвестиції близько 114 мільярдів доларів, тоді як для виконання міжнародних кліматичних зобов’язань знадобиться приблизно 236 мільярдів

Найбільший обсяг інвестицій очікується у період між 2030 і 2034 роками. Саме тоді планують активно відкривати нові родовища, розширювати потужності з переробки та створювати регіональні ланцюги постачання

Зрештою, незалежно від того, який шлях енергетичного переходу обере світ, попит на літій зростатиме швидше, ніж передбачають нинішні плани постачання. Питання вже не в тому, чи знадобиться більше цього металу — головна інтрига в тому, чи зможе галузь достатньо швидко знайти фінансування і побудувати необхідну інфраструктуру