«История электромобильности» – часть ІІІ

Україна зараз є лідером з розвитку електромобільності в східній Європі, але наша історія електромобілів в Україні почалася ще наприкінці XIX-го століття!

Піонери української електромобільності

10 жовтня 1895 року – перше згадування у газеті «Одесские новости» про появу електричного екіпажу. У 1911 році пан І.Л. Канельський з Одеси отримав номерні знаки №80 та право керування на власний електричний екіпаж. Збереглося й фото цього електрокара. У пана Канельського був американський Waverley Type 21/22. Був електромобіль і у тодішнього міського Голови Одеси Григорія Григоровича Маразлі

Слід згадати і про ще одного одесита – винахідника електромобіля на наших теренах Іполіта Романова. Він сконструював не тільки власний електродвигун, але й власну батарею і відправився будувати перші електрокари до Санкт-Петербургу. Там, у 1898 році, у співпраці з каретною фабрикою Фрезе, побудував перші екземпляри електромобілів та електробусу. Його електромобіль мав запас ходу у 60 км і швидкість 35-40 км/год

Електромобіль ім. Сухомлинського

Після другої світової війни, Львівський автозавод ЛАЗ у 1951 році випустив партію електричних фургонів ЛАЗ-750 та 751, які працювали на пошті до 1958 року

Відомий український педагог Василь Сухомлинський, працюючи директором ініціював створення на базі своєї школи великої кількості гуртків, які б розвивали учнів у вільний від навчання час за різними напрямками. Одним з таких гуртків був і технічний. Саме в такому гуртку, в кінці 60-х років, було створено електричний родстер, розрахований на двох підлітків або одного дорослого. У конструкції електромобіля були використані вузли та агрегати серійних автомобілів та мотоциклів, які випускались в той час в СРСР. Так, автомобіль приводився у рух модифікованим електричним стартером від «Москвич-400», який живився від пускової батареї ємністю 96 А*год. Побачити унікальний електромобіль може кожен бажаючий і сьогодні у Педагогічно-меморіальному музеї Василя Сухомлинського у селі Павлиші Кіровоградської області

Ще кілька спроб 

В інших республіках СРСР також намагалися створювати електромобілі. У 1935 році на базі легкового, 5-ти місного автомобіля ГАЗ-А радянські конструктори побудували перший в СРСР електромобіль. І цей автомобіль був ліцензованою копією Ford-A – радянський уряд в 1929 році купив права на його виробництво у компанії Ford Motor Company

В цьому ж році вчені Московського енергетичного інституту переобладнали вантажівку ЗІС-5 і зробили з неї акумуляторний сміттєвоз. Для цього в неї встановили 40 акумуляторів загальною масою 1400 кілограмів. Вантажопідйомність автомобіля становила 1800 кілограмів. При потужності двигуна в 13 кВт електричний ЗІС-5 розганявся до 24 км/год і міг проїхати до 40 км без підзарядки

У 1948 році в Ленінграді одразу 4 автомобілі моделі НАМИ-ЛАЗ обладнали електромоторами. На них перевозили пошту. Через рік на службу в ленінградські поштові відділення надійшло ще десять електромобілів

Висновок

Незважаючи на численні розробки та навіть спроби серійного випуску, електромобілі «не злетіли», бензинові та дизельні автомобілі перемогли і їх тріумф триватиме до початку XXI століття, коли людство вперше замислилось над наслідками своєї безвідповідальності та зіткнулося з серйозними енергетичними, паливними та екологічними проблемами, що й спонукало багато світових компаній знову взятися за розробку та випуск електромобілів. Але це вже зовсім інша, сучасна історія