Tesla підготувала роботаксі Cybercab до переходу на LFP-батареї

Літій-залізо-фосфатні (LFP) акумулятори стрімко завойовують світовий автопром, а минулого року вони вийшли на перше місце за популярністю серед усіх типів елементів живлення. Незабаром ця доступна та невибаглива хімія може з’явитися і під підлогою автономного роботаксі Tesla Cybercab. Як з’ясувалося, американський виробник від самого початку проєктував батарейний блок беспілотника з розрахунком на майбутню інтеграцію LFP-осередків. Про це в інтерв’ю популярному YouTube-каналу Munro Live розповів директор з механічного проєктування батарейних модулів і блоків Tesla Роберт Сумпф

Під час детальної демонстрації виробничих процесів та конструктивних особливостей Cybercab інженер показав чималий запас вільного простору всередині батарейного корпусу — як збоку від модулів, так і безпосередньо під ними. Сумпф пояснив, що блок навмисно спроєктували з урахуванням майбутнього масштабування виробництва, аби безболісно адаптувати платформу під елементи з нижчою щільністю енергії та додати LFP-хімію. Утім, віцепрезидент Tesla з інженерії Ларс Мораві додав ще одну причину наявності порожнеч: під час розробки з’ясувалося, що підсумкова кількість акумуляторів виявилася меншою, ніж початково розраховували інженери

Наразі Cybercab укомплектований нікель-марганець-кобальтовими елементами власної розробки фірмового формату 4680. Для Tesla досвід роботи з LFP не новий, адже компанія вже деякий час реалізовувала на ринку США базову Model 3 із такими накопичувачами. У випадку з Cybercab використання цієї технології виглядає максимально виправданим, попри її традиційні недоліки. Головний з них — менша питома енергоємність порівняно з високонікелевими аналогами, що за аналогічної кількості осередків зменшило б запас ходу. Однак запас вільного місця в корпусі дозволяє розташувати більше елементів і повністю компенсувати цю різницю. До того ж концепція Cybercab взагалі не передбачає далеких міжміських поїздок

LFP-хімія значно краще пристосована до жорстких умов щоденної комерційної експлуатації 

Такі акумулятори мають високу термічну стабільність і вражаючу витривалість під час постійних циклів заряджання-розряджання. Для автономного таксі, яке безперервно перевозить пасажирів, намотує величезні пробіги й регулярно підключається до терміналів, це вирішальна перевага. Інженери Tesla наголошують, що розраховують на ресурс Cybercab у 500 тисяч миль (близько 800 тисяч кілометрів), тому витривалість і ремонтопридатність стали головними пріоритетами. На відміну від Model Y, де елементи склеєні між собою, а сам блок є інтегральною частиною силової структури кузова, нове компонування Cybercab дозволяє легко виймати окремі модулі й суттєво здешевлює їх заміну

Нарешті, ключовим фактором для Tesla залишається економічна доцільність 

LFP-елементи значно дешевші у виробництві, що автоматично знизить підсумкову собівартість самого Cybercab. Для реалізації амбітних планів із розгортання гігантського парку автономних машин та тотального переформатування ринку таксі компанії необхідно мінімізувати витрати на кожному етапі складання. Нехай LFP-батареї не вражають технологічним лоском, як твердотільні чи просунуті літій-іонні рішення, проте вони пропонують довговічність і надійність. Для електромобіля, якому судилося стати безвідмовною “робочою конячкою”, це найраціональніший вибір